На основі спогадів сучасників та ранніх біографій Т. Шевченка аналізується роль українського музично-пісенного фольклору як джерела натхнення й ідейної спрямованості творчості Кобзаря. Т. Шевченко висвітлюється як артист, знавець і «… предивний, може, найлуччий співака народних пісень на всій Україні обох дніпровських берегів» (П. Куліш). Систематизуються відомості про репертуар, улюблені пісні, голос, манеру виконання, вплив Шевченка-співака на слухачів, сприйняття та оцінки його творчості сучасниками у взаємозв’язку з українською піснею. Акцентується на необхідності олюднення образу Тараса Шевченка для розуміння його сучасною молоддю.
- Teacher: Юрій Віленович Беззуб
Здатність виявляти повагу та цінувати українську національну культуру; розвиток професійної та громадянської компетентностей педагогічних працівників.